Для договорів пайової участі можливість забудовника вимагати доплати має бути передбачена самим договором, найчастіше таку можливість передбачають на випадок збільшення площі квартири порівняно з проектною. "При цьому важливо пам'ятати, що при відмові пайовика доплатити в такому разі забудовник не має права розривати договір, а може лише стягувати доплату в судовому порядку", - наголошує юрист.У переважній більшості випадків забудовники ухиляються від передачі квартири до моменту внесення пайовиком доплати, тим самим змушуючи його заплатити. Однак у разі незаконності доплати пайовик, навіть заплативши гроші, може оскаржити відповідний пункт договору в суді та стягнути із забудовника безпідставно сплачене.
Крім того, недобросовісні компанії передбачають у договорах обов'язок пайовиків компенсувати забудовнику витрати, пов'язані із утриманням та експлуатацією квартири до моменту передачі приміщень пайовику, тобто фактично вносити плату за утримання житлового будинку та комунальні послуги з моменту введення будинку в експлуатацію.
Отримати компенсацію від забудовника за незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку.
Фабула справи – через незакінчене у строк будівництво мешканець Тернополю подав позов до забудовника про розірвання договору пайової участі, стягнення сплачених коштів та нарахування пені.
Забудовник мав ще в другому кварталі 2012 року завершити будівництво та здати дев'ятиповерховий будинок в експлуатацію у 2014 році. Однак цього не було зроблено – готовність незавершеного будівнитца лише 3%, тож інвестор не отримав свою двокімнату квартиру площею в 62 кв.м.
Інвестор будівництва виграв справу про стягення пені та про розірвання договору у суді першої інстанції. В апеляційному суді була зменшена сума пені з 114 тис грн до 30 тис грн.
Забудовник зі свого боку оскаржував рішення про сплату компенсації та стверджував, що інвестор не виконував вимоги договору та несвоєчасно вносив гроші.
Читайте також: Якими будуть податки при купівлі-продажу квартир в новобудовах – коментарі автора закону
Який висновок Верховного суда щодо стягнення компенсації з забудовника
- Верховний Суд став на бік інвестора новобудови. Визнано, що він добросовісно виконував свої зобов'язання згадно з договору.
- Верховний Суд погодився, що замовлення робот з будівництва повністю підпадає під закон «Про захист прав споживачів». За рішенням судівської колегії, ці правовідносини слід кваліфікувати, як угоду про послугу – будівництво житла.
- Суд зазначив, що згідно Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець замовлених робот або послуг за кожний день прострочення сплачує 3% вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Верховний Суд України в 2020 році вже виносив подібне рішення та пояснював, як стягнути збиток з забудовника. В суді було доведено, що інвестори можуть подавати в суд і вимагати від забудовника компенсацію в разі затримки будівництва.
Администраторы