Рейдерство під дахом поліції та судів
Рейдерство за останній час стало вже майже звичайним явищем в країні, лібералізація реєстрації нерухомості, реєстрації бізнесу призвела до активізації рейдерів. Виконавча влада намагається з ними боротися, знов ускладнюючи процес реєстраційних дій.
Рейдери теж прогресують, залучаючи до своєї «компанії», а скоріш угрупування, більше виконавців, правоохоронців, нотаріусів, суддів. Перші роблять, другі прикривають, треті легалізують та узаконюють.
Ми вже певний час тому розповідали про рейдерське захоплення одного з київських товариств, яке було власником нерухомості у Києві, а саме ТОВ «Фірма Томас». З цього приводу було декілька сюжетів на «5 каналі», наші журналісти були присутні на судових засіданнях. Судами були винесені позитивні рішення, справедливість було відновлено, але, як з’ясувалося, лише на певний час. Рейдери еволюціонували, перейшли на інший рівень, знайшли нові «більш вагомі аргументи».
Але повернемося у 2015 рік. У березні групою осіб за підробленими документами були переоформлені та захоплені нежитлові приміщення належні ТОВ «Фірма Томас» на бульварі Шевченка в Києві. Рейдери були посилені групою підтримки, громадською організацією «Перемога» з Дніпропетровська, за допомогою якої фактично і захопили приміщення.
Паралельно з цим до правоохоронних органів звернувся і колишній учасник Товариства, який раптом забув, що він продав свою частку, отримав гроші, оформив документи. Цікаво, що цим колишнім учасником є громадянин країни агресора Ваньков К.О.
Захоплення було організоване дуже ретельно, заходили одночасно з двох сторін, однак у рейдерів вийшло не все.
У той час належним чином виконали свої функції Шевченківський райвідділ та Головне слідче управління Національної поліції, адміністративний суд, господарський суд.
ТОВ «Фірма Томас» довело у судах, що заяви Ванькова про нібито той факт, що хтось проти його волі заволодів його часткою, не є правдивим, і що Ваньков надає неправдиві відомості.
Вдалося через адміністративні суди скасувати реєстраційні дії, які були вчинені нотаріусами за підробленими документами. З метою перешкоджання поверненню майна суди Дніпропетровської області, звідки переважно і були основні виконавці рейдерства, наклали на майно чотири арешти та заборони. Скасування цих незаконних арештів зайняло багато часу. Лише за одним випадком з чотирьох Вищою радою правосуддя було порушено дисциплінарне провадження, інші все ще на розгляді.
Головне слідче управління досить швидко з’ясувало пов’язаність обох напрямків захоплення, надало вказівки щодо розслідування.
Ситуація певним чином стабілізувалася, хоча і зайняла майже півтора роки. Звісно весь цей час ТОВ «Фірма Томас» не могло використовувати майно, здійснювати господарську діяльність, несла суттєві збитки на утримання майна, охорону, несла суттєві витрати на судові процеси.
Однак розслідування рейдерського захоплення перейшло у пасивну фазу, змінилося керівництво у Національної поліції, і рейдерське захоплення почалося знов, тільки вже ініціаторами такого продовження та активними учасниками стали самі правоохоронці. Це було закономірно, адже саботування розслідування та непритягнення до відповідальності винних осіб робилися не просто так, а з конкретною метою – продовжити захоплення.
У березні 2016 року всі кримінальні провадження порушені за заявою ТОВ «Фірма Томас», а також інші, порушені за заявами рейдерів, які вони подавали з метою перешкоджати належному розслідуванню справи, були об’єднані в одне, щодо рейдерського захоплення та чомусь відправлені на розслідування у Печерське районне управління м.Києва. Майно у Шевченківському районі, всі події відбувалися у Шевченківському районі, фігуранти з Дніпропетровська та РФ, а на розслідування провадження у Печерській район, і ось чому.
Одним зі слідчих у цих кримінальних провадженнях був начальник відділу з важливих справ міського управління поліції СИненко Є.А. Саме ним на певному етапі розслідування і почали вчинятися рейдерські дії, самостійно, або за вказівками – поки не відомо, але це питання з’ясується. Він ще у 2015 році за явно неправдивою заявою намагався накласти арешт на все майно ТОВ «Фірма Томас», заборонити проведення зборів учасників Товариства, а коли суди відмовили, вирішив піти на фактичний підлог з питання підсудності справи. Разом з прокуратурою подав заяви про арешт не за місцем перебування органу слідства, а до іншого суду. Суд йому відмовив, але факт таких «активних дій» слідчого залишився.
І ось, при прийнятті рішення прокуратурою про об’єднання кримінальних проваджень, начальник відділу з ОВС ГУ НП у Києві разом зі справою відправляється в заслання простим слідчим до Печерського РУ НП. Цікавий факт? Тобто прокуратура та слідчий залишили справу за тим же слідчим, щоб і надалі прикривати рейдерів, при цьому слідчого суттєво понизили у посаді.
Ну і звісно, майже рік у цій справі з березня 2016 по початок 2017 року слідчий знов нічого не робив, розслідування не здійснював.
Хоча чому нічого не робив? Як з’ясувалося робив. Шукав інші шляхи поновлення рейдерського захоплення. Знайшов для нібито потерпілого Ванькова адвоката, з яким співпрацював по іншим справам, та знов активізувався у «нібито розслідуванні».
Після остаточного відмовлення Ванькову у його позові Вищим господарським судом слідчий з адвокатом «знайшли» протокол загальних зборів, нібито, ще за 2013 рік, про який нікому не було відомо, та слідчий його «легалізував» через експертизу, і рейдери знов намагалися перереєструвати на себе частку у статутному капіталі. Це їм знов не вдалося.
Слідчий знайшов одного з учасників подій з продажу частки, який повністю підтвердив що Ваньков продавав свою частку, давав йому вказівки на продаж та підписання, але, не без допомоги слідчого, раптом «забув» про підписання ним протоколу загальних зборів учасників.
І … Пішла нова хвиля захоплення.
Адвокат в інтересах Ванькова подає новий позов до Господарського суду м.Києва, з тими ж самими вимогами, що і раніше, і суд приймає цей позов, і дуже швидко виносить рішення на користь Ванькова. Чому ж так сталося? Є причини.
Справу розглядала суддя Господарського суду Чинчин О.В. При винесенні рішення суд жодним чином не врахував наявність інших судових рішень, з відмовами Ванькову К.О. у його вимогах, відмовився опитувати свідків подій, не розглянув жодного доказу, поданого ТОВ «Фірма Томас».
Суддя Чинчин О.В., як відомо зі ЗМІ є дружиною Миколи Чинчина. У березні 2013 року міністр внутрішніх справ В.Захарченко призначив М.Чинчина начальником Головного слідчого управління МВС України. У березні 2014 року Аваков звільнив чоловіка судді. Після звільнення Чинчин зареєструвався, як ФОП у Києві. Саме під його керівництвом у той час у СУ Києва працював Синенко. Все стає на свої місця.
Незрозуміле рішення судді Чинчин О.В. майже півроку розглядалося Київським апеляційним господарським судом. Суддя Мартюк А.І. три рази змінювала членів колегії суддів, аж поки не підібрався склад, який «спромігся» підтвердити рішення Чинчин О.В., залишивши його в силі. І знов суд просто переписав рішення першої інстанції, забув про свідків, яких сам викликав у засідання, забув дослідити докази, забув про існування інших рішень господарського суду.
Зараз на судове рішення подана касаційна скарга, однак Господарський суд міста Києва не спішить направляти скаргу до Верховного суду, даючи можливість рейдерам виконати незаконне рішення.
Але повернемося до слідчого. Декілька скарг на слідчого до Печерської прокуратури прокуратурою з невідомих причин (але чому з невідомих? з відомих…) не розглядалися. Все одразу направлялося на Печерське РУ, начальник якого так і не відповів на жодну зі скарг ні заявникові ні прокуратурі.
https://www.youtube.com/watch?v=m7wG-V9r8Nw
Головне слідче управління Національної поліції України за останній календарний рік вже два рази повідомляло про грубі порушення та прорахунки в організації розслідування слідчим Синенком Є.А., однак слідчого та орган розслідування не змінили. Чому? Мабуть тому ж, чому слідчий прямо зі справою перейшов з міського управління до районного.
Печерським районним судом вже два рази визнавалися протиправними дії слідчого у цій справі, він відмовляється розглядати клопотання потерпілого, не порушує провадження щодо неправдивих відомостей про злочин. Повний набір.
У матеріали судових справ в Україні Ваньков надавав безліч недостовірної інформації. І версії подій множилися та змінювалися так, як було потрібно слідчому у справі для захоплення Фірми Томас. Спочатку Ваньков взагалі заявив що він у 2012 році останній раз отримував відомості про фірму, нічого не підписував, і в нього все вкрали. Потім згадав про підписання довіреності, але заперечив свої вказівки на підписання договору. Згодом визнав підписання ним договору, і надав документи про нібито визнання недійсними ним самим зборів учасників, а згодом почав заперечувати і самі збори. В це можливо повірити? А слідчий вірить, і розслідує так як треба.
Ще потрібно зупинитися на особі самого Ванькова К.О., Ваньков К.О. був одним зі співробітників росіянина Олександра Мінєєва, який був власником великих активів у Росії, а також у Лондоні. В російських ЗМІ була велика кількість публікацій щодо цього. Після конфліктів у власній бізнес-структурі та захоплення її рейдерами Мінєєва було вбито. Звісно метою цих подій було захоплення його активів, до якого причетний і Ваньков К.О. Як зазначали незалежні журналісти та адвокати, які проводили власне розслідування, Ваньков через певний час після вбивства Мінєєва спочатку підтверджував той факт, що власником всіх активів був Мінєєв, а потім раптово про це забув. Активи Мінєєва, за сприяння Ванькова після вбивства потрапили у руки рейдерів, тільки більш вагомих ніж сам Ваньков. Він же продовжує свою діяльність, знов забуваючи і про свій статус, і про те, що власник майнових активів сам розпоряджався своїми активами, а Ваньков був там лише номінальним власником.
Складно сказати, що Ваньков наобіцяв слідчому та рейдерам, і чи взагалі просто «подарував тему», однак події скрізь одні й ти самі.
Ваньков різко забуває про всі свої продажі, про цілі та мету продажів, про отримані гроші.
І з ким же співпрацює в інтересах Ванькова слідчий Синенко Є.А.? Інтереси Ванькова в Україні за довіреністю представляє Савицький Василь Миколайович. На перший же запит у пошуку знаходимо інформацію – «Рейдер Василий Савицкий: история волка в овечьей шкуре или мошенники возвращаются». Колишній працівник правоохоронних органів, який останній час займається рейдерством. Власне нічого нового.
Тобто у правоохоронних органах діють цілі рейдерські угрупування.
Ну і останній штрих в цій, сподіваємось, ще не закінченій історії. Рейдери вже втрутилися і у роботу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, здійснили редагування низки відомостей, щоб у реєстрі були взагалі відсутні відомості щодо належних власників фірми. Ви спитаєте, а що так можна було? Звісно можна. Зараз безліч реєстраторів, яким все можна. Реєстратор Філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Київської області (нічого собі найменування) Донський Я.С. редагує, як ми зрозуміли, державний реєстр з власних міркувань. Зрозуміло, що ці міркування йому підказують рейдери.
Рейдерство триває, і чи зупинить його Верховний суд, Генеральна прокуратура, Національна поліція – цікаве питання. За період років вже рейдерського захоплення Фірма Томас не працює та несе збитки, як на судові справи, так і на отримані кредити.
Це все в черговий раз підтверджує – при наших судах та правоохоронних органах, які дуже часто самі виконують рейдерські захоплення ведення будь-якого бізнесу в Україні неможливо, а вже про інвестиції в країну можна забути.
https://oleglurie-new.livejournal.com/315692.html
http://novostiua.org/news/214260-rejder_vasilij_savitskij_istorija_volka_v_ovechjej_shkure_ili_moshenniki_vozvrashchajutsja
Администраторы