Законопроект про створення в Україні Національного бюро фінансової безпеки ще до своєї офіційної реєстрації в парламенті встиг обрости неймовірною кількістю чуток та спекуляцій. Цей «інформаційний потік» може стати на перешкоді формуванню в суспільстві чіткого сприйняття основних засад Закону України «Про Національне бюро фінансової безпеки». З метою припинення подальших «здогадок» та хибних висновків, пропонуємо вашій увазі ключові положення законопроекту, що стали базовими при його написанні.
1. Завданням НБФБ є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявленню та розшуку активів, одержаних від підслідних економічних злочинів.
2. Новий орган - рівновіддалений від усіх державних інституцій. Це зроблено з метою виключення фактору впливу в його діяльність та мінімізації корупційних ризиків.
3. З метою захисту бізнесу від необґрунтованого втручання у господарську діяльність, необґрунтованого кримінального переслідування та зниження корупційних ризиків, у роботі НБФБ будуть застосовуватись так звані запобіжники – фільтри для інформації, що надходить до правоохоронного органу. Зокрема, це стосується підстав для початку кримінального провадження.
4. НБФБ підзвітний ВРУ. Пропонується Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
5. Злочини, пов’язані з захистом публічних фінансів, будуть підслідними виключно НБФБ.
6. Система відбору кандидатів на посади до НБФБ здійснюватиметься конкурсною комісією.
7. Законопроект пропонує законодавче закріплення права Національного бюро на формування власних та отримання доступу до інформаційних масивів інших державних органів з метою їх аналізу, онлайн-моніторингу ризиків та забезпечення аналітичним продуктом органів досудового розслідування, формування рекомендацій для органів влади при виявленні ризиків та загроз господарським та іншим суспільним відносинам.
8. Формування процесу досудового розслідування базуватиметься на ILP моделі (Intelligence Led Policing), керованій аналітикою. В основу процесу прийняття управлінських рішень ляже система аналізу ризиків та загроз (на прикладі європейського досвіду).
9. На НБФБ покладено виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій.
10. Модель боротьби з кримінальними проявами передбачатиме:
а) Боротьбу з системними кримінальними проявами у сфері економіки шляхом:
-підготовки рекомендацій органам влади з усунення фінансового та правового підґрунтя щодо існування системних кримінальних схем;
-руйнування системних схем вчинення злочинів та кримінальної інфраструктури, що їх обслуговує;
-виявлення, розслідування злочинів та притягнення до відповідальності членів організованих злочинних угрупувань, причетних до функціонування галузевих, міжгалузевих та транснаціональних кримінальних схем.
б) Запровадження інститутів з особливого порядку кримінального переслідування у разі відмови особи від подальшого вчинення фінансових злочинів, відшкодування спричинених збитків та стимулюванням добровільної сплати податків.
в) Боротьба з несистемними злочинами у сфері економіки буде здійснюватися тільки на другому етапі реформування НБФБ. Поетапне розширення підслідності відбуватиметься наступним чином. І-й етап передбачатиме концентрацію уваги на системних злочинах (2-3 роки). На ІІ-му етапі передбачено поступове розширення підслідності іншими злочинами у сфері господарської діяльності – але тільки у разі запровадження спрощеної системи досудового розслідування, прийняття Закону України «Про кримінальні проступки», а також набуття співробітниками нового органу досвіду з виявлення та розслідування злочинів за ILP моделлю.
11. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників НБФБ, які повинні мати базову вищу освіту, здійснюватиметься у тренінговому центрі. Учбовий процес при цьому максимально інтегрується у практичну діяльність: на початковому етапі – за сприяння західних експертів, з поступовою їх заміною власними спеціалістами. Навчання провадитиметься у вигляді тренінгів, з використанням кейс-методів для вирішення типових ситуаційних завдань, наступною екзаменацією та отриманням права здійснювати окремі види діяльності, окреслені компетенцією штатної посади.
12. НБФБ створюється як автономний правоохоронний орган – з метою мінімізації ризиків, що унеможливлюють виконання покладених на орган завдань. Серед них – виникнення конфлікту інтересів з іншими правоохоронними та контролюючими органами. НБФБ структурно охоплюватиме розвідувально-аналітичний, слідчо-оперативний блоки (детективи, оперативно-пошукові та оперативно-технічні підрозділи, кримінальну розвідку), службу Державного фінансового моніторингу, підрозділи власної та кібербезпеки, підрозділи фізичного захисту, експертний підрозділ. Національне бюро базуватиметься на дворівневій системі управління (центральний апарат та територіальні управління).
13. Створення НБФБ передбачає зміну підходів та надання нового змісту кримінальній розвідці, поєднуючи її з кримінальним аналізом. Це дозволить отримувати інформацію та сліди злочинів з джерел, до яких немає вільного доступу чи відсутня можливість отримати такий доступ у відкритий спосіб.
14. Створення НБФБ передбачає модернізацію та оптимізацію роботи ДФСУ – задля використання автоматизованих ризико-орієнтованих методів роботи, а також вирішення питань щодо координації окремих питань контролю і перевірки.
15. НБФБ створюється як новий орган наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення супроводжується процесами ліквідації податкової міліції, а також частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки.
Однак треба усвідомлювати головне: наявність самого законопроекту та, сподіваємося, у майбутньому і закону – не є гарантією того, що новий орган запрацює сам собою. Майбутні керівники НБФБ повинні чітко усвідомлювати нову філософію організації його діяльності, бути відкритими до навчання, будувати роботу підлеглих за двома напрямами: креативним (з урахуванням творчих здібностях осіб та їх здатності продукувати принципово нові ідеї) та проактивним (що передбачає вільний, незалежний вибір людиною власної реакції на ті чи інші події).
Прийшов час відмовитись від застарілих підходів. Система організації діяльності нового органу має бути побудована на принципово нових засадах. А це означає, що вже в перші дні після прийняття Закону України про «Національне бюро фінансової безпеки» виникне потреба у розробці (саме розробці – раніше аналогу діяльності у такій спосіб у нас не було) відомчих наказів, протоколів та методологій вже за окремими напрямами роботи, основаними на базових положеннях нового закону.
В’ячеслав НЕКРАСОВ, Вадим МЕЛЬНИК
Администраторы